TALK Zone

Росіяни в українських надрах: хто, де, коли?

В очікуванні рішення Вищого антикорупційного суду у справі про стягнення в дохід держави Демурінського ГЗК (Міністерство юстиції вважає комбінат підконтрольним російському мільярдеру Михайлу Шелкову), Інформаційне агентство NADRA.INFO повертається до теми інтересів громадян та держави РФ в українських надрах. Ще в травні, оговтуючись від перших місяців війни, ми відправили запити до РНБО та Держгеонадр, аби назвати нашим читачам кожного власника спецдозволу, який повністю чи частково контролювався росіянами 24.02.2022.

Між судовими засіданнями ВАКС ми підняли відповіді на старі запити, відправили нові і знайшли посилання на єдиний офіційний документ з переліком надрокористувачів, який залишається у відкритому доступі: громадяни РФ досі контролюють низку видобувних бізнесів в Україні.

 

Ворог полює на надра

Сполучені Штати вважають, що соратник президента Росії Володимира Путіна Євгеній Пригожин, який є засновником російського угруповання найманців Wagner Group, зацікавлений у встановленні контролю над соляними та гіпсовими шахтами поблизу міста Бахмут. Повідомив нещодавно Reuters із посиланням на заяву представника Білого дому.

Поклади корисних копалин – серед очевидних цілей нападу ворога, який ще станом на серпень захопив українських надр на понад 12 трильйонів доларів. За повідомленням Державної служби геології та надр, Україна втратила контроль над понад 500 спеціальними дозволами (20% від загальної кількості діючих спецдозволів), які були надані з метою геологічного вивчення, дослідно-промислової та промислової розробки корисних копалин.

Не таємниця, що низку українських родовищ росіяни контролювали напряму, або через номінальних власників (зокрема і в офшорних юрисдикціях) задовго до ницого нападу РФ у лютому 2022 р.. Значному впливу ворога на вітчизняне надрокористування сприяла глибока поінформованість про справжні запаси стратегічних ресурсів, якими володіє Україна.

«В Кремлі є ця інформація. Вона навіть частково відкрита на їх інформаційних ресурсах – по обʼєктах, які є в Україні. Вся радянська геологічна інформація [формувалася так:] копія залишалася в Україні, а перший звіт, оригінал, йшов у Москву. Тобто, за запитом, в бібліотеці фонду в РФ можна отримати інформацію по ділянках, які є в Україні. Без якихось особливих перепон», – розповідав Голова Держгеонадр Роман Опімах.

 

Гра в мовчанку

Зʼясувати, які саме компанії-власники спецдозволів на користування українськими надрами контролюються росіянами, ми вирішили ще в травні 2022 року.

Прагнучи дати читачам офіційну інформацію, а не чутки (які можуть підігріватися конкурентами), ми звернулися з офіційними запитами до Ради національної безпеки та оборони, Державної служби геології та надр, а згодом і до правоохоронних та слідчих органів. Головним чином, нас цікавили кілька нескладних запитань:

  • Які надрокористувачі контролювалися резидентами ворожої держави на початок вторгнення?
  • Які надрокористувачі продовжували контролюватися резидентами РФ станом на травень 2022 р.?
  • Хто з надрокористувачів продовжував експортувати продукцію до РФ після початку вторгнення?
  • Яких заходів впливу вжила держава до компаній-надрокористувачів, контрольованих резидентами ворожої держави? Та кілька інших.

В РНБО відповіли, що не уповноважені відповідати на такі запитання, і переслали запит до Кабінету міністрів. Звідти наші запитання потрапили до Держгеонадр.

В Службі заявили, що в березні 2022 р. для них джерелом даних про кінцевих бенефіціарних власників-резидентів РФ була інформаційно-аналітична система СОТА Ради національної безпеки та оборони:

«На виконання доручення Прем’єр-міністра України від 10.03.2022 7375/0/1-22 Державна служба геології та надр України листом від 17.03.2022 8/22 надала до Міністерства економіки України інформацію для формування переліку об’єктів права власності РФ та її резидентів, які підлягають примусовому вилученню, а також надано перелік спеціальних дозволів на користування надрами, наданих суб’єктам господарювання, серед кінцевих бенефіціарів яких є громадяни Російської Федерації (відповідно до інформації ІАС «СОТА»). Також відповідна інформація направлена до Кабінету Міністрів України», – повідомив у відповідь на запит Роман Опімах. Щоправда, власне переліку компаній нам не надали.

Щодо росіян в українських надрах станом на кінець травня 2022 року – в Держгеонадрах відповіли, що не володіють такою інформацією:

«За умови відсутності доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформація щодо компаній, які станом на 24.05.2022 володіють дійсними спецдозволами на користування надрами і контролюються громадянами Російської Федерації або країною агресором в Державній службі геології та надр відсутня» (відповідь на запит, датовану 15.06.2022, ми отримали 18.07.2022 – Прим.).

Пізніше в інтервʼю Роман Опімах уточнив, що за даними СОТА в Держгеонадрах нарахували «понад 20 з чимось обʼєктів, де вказана власність або держави РФ, або громадян РФ». Але «чи змінилися потім бенефіціари – на сьогоднішній момент, якщо нам про це ніхто не повідомляє, ми про це не знаємо. І ми, в принципі, не уповноважені моніторити бенефіціарів», – пояснив очільник Держгеонадр.

 

(Не) Публічний аудит надрокористування

Не отримавши офіційного переліку, ми вирішили скласти його самотужки, відтак звернулися до Публічного аудиту надрокористування. Його за 4 місяці до вторгнення РФ, у жовтні 2021 року оприлюднили на сайті Державного геологічного порталу на виконання рішення РНБО.

Публічний аудит надрокористування є унікальним документом, опублікованим на офіційному державному сайті, який містив зведені дані про абсолютно всіх надрокористувачів з дійсними спецдозволами, про їх бенефіціарних власників, обсяги видобування і сплати ренти за користування надрами та іншою важливою інформацією.

Альтернативним джерелом інформації до нападу РФ слугувала вже загадана аналітична система РНБО СОТА. За кілька тижнів після повномасштабного вторгнення обидва портали було закрито від громадян і ЗМІ. Але файл Публічного аудиту надрокористування досі доступний для завантаження на Державному геологічному порталі (посилання не публікуємо з міркувань нерозголошення даних, які можуть цікавити ворога).

Зіставивши дані Держгеонадр, YouControl і Єдиного державного реєстру, ми склали перелік надрокористувачів, які контролювалися росіянами на початок повномасштабного вторгнення. Дехто вибув з кінцевих бенефіціарних власників, дехто досі зберігає контроль. Записи розташовано у хронологічній послідовності: першими вказано бенефіціарів, яких першими вивели з реєстрів, або зʼявився запис про зміну країни реєстрації:

Екс-власник ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» громадянин РФ Іван Шестак був першим, кого виписали з українського реєстру (за два дні повернули, і через кілька тижнів знову видалили, вже остаточно). Не обійшлося без скандальних подробиць. Так, журналісти зафіксували, що в травні 2022 р., перш ніж видалити з реєстру запис про Шестака, нотаріус видалила запис про його російське громадянство. Це досі помітно підписникам YouControl.

В липні наші джерела на умовах анонімності розповідали, що Шестака вивели з Overin Limited (засновник КРЦ) черезу угоду на Кіпрі: компанію росіянина Bicyler Limited начебто в лютому-березні 2022 р. замінили на дві нові, що, з урахуванням часток інших учасників Overin Limited, зрештою допомогло уникнути розкриття бенефіціарних власників.

Про коментарі щодо вибуття Шестака з власників Рибальського і КРЦ, у серпні ми просили його партнера, засновника інвестиційної компанії Condorde Capital Ігоря Мазепу, але поспілкуватися не вдалося. Хто сьогодні контролює КРЦ і Рибальський карʼєр – встановити з відкритих реєстрів неможливо.

Нашим читачам КРЦ знайомий за низкою матеріалів про підготовку до надання без аукціону спецдозволу на Марʼянську ділянку вапняків місцевого значення у Дніпропетровській області (аукціон так і не було оголошено). В жовтні компанія увійшла до Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації. Кривий Ріг Цемент видобуває вапняки і глини родовища Жовтокамʼянське, Рибальський карʼєр – мігматит однойменного родовища.

Компанія ТОВ «Граніт-Луки», співвласником якої був громадянин РФ Байрамов Ельчн, ще в січні 2022 року називалася ТОВ «СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРАНІТ». Сьогодні підприємство контролює єдина власниця – Мартиросян Ірина. Компанія видобуває габро на родовищі Буківське 3.

Лукʼяненко Володимир не втрачав контролю над АТ «Сумське Машинобудівне Науково-Виробниче Об’єднання», але в червні зʼявився запис про зміну країни реєстрації – з Росії на Україну. Також Лукʼяненко зберігає контроль над ДП «ЗАВОД ОБВАЖНЕНИХ БУРИЛЬНИХ ТА ВЕДУЧИХ ТРУБ» – дані в реєстрі щодо української реєстрації власника цього підприємства зʼявилися ще восени 2021 р.. Обидва підприємства за даними YouControl володіють спецдозволами на видобування підземних вод питних і технічних. Обох YouControl відносить до групи ГМС, яка входить до ТОП-10 машинобудівних компаній Росії за версією Forbes.

Горшунова Наталія поступилася своєю часткою в ТОВ «КП «Бента» (бентонітова глина) громадянину Франції, який проживає в Німеччині, з імʼям Владімір Костарєв. Він контролює КП «Бента» удвох з Кононовець Світланою.

Після того, як Волощук Олена вийшла з ТОВ «Каолін Пром Інвест» (каолін первинний) і ПП «Надра» (суглинок), їх одноосібно контролює Кухар Лідія.

Після виходу Вігєля Андрія з ТОВ «Веспен» (вуглеводні) компанію контролює попередній власник Гапоненко Кирило.

Михайло Шелков є акціонером російської корпорації ВСМПО-Авісма – світового виробника металічного титану, і критично важливої складової російської оборонки. Як ми вже писали, в грудні Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом про стягнення в дохід держави всіх активів Шелкова. До них Мінʼюст відносить і Демурінський ГЗК – попри те, що ВСМПО-Авісма вийшла з кіпрської Limpieza Limited (яка володіє ГЗК) в лютому-березні 2022 р.. В міністерстві угоду вважають удаваною. Рішення у цій справі ВАКС може ухвалити вже у січні.

Зберігають контроль над своїми частками Зарубін Михайло (ТОВ «Базіс Телеком», камʼяне вугілля), Гончаров Юрій (ТОВ «Кострижівський Комбінат Будівельних Матеріалів»; вапняк, гіпс, глина), Тєдєєв Рамазі (ТОВ «Оптима», лабрадорит), Кабаргін Сергій (АТ «Кіровоградське рудоуправління»; каолін вторинний, пісок, суглинок, води підземні питні і технічні, води підземні техногенні), Зміхновський Станіслав (КП «Валя Кузьминське», мінеральні води), Ченская Виктория (ПрАТ «Новопавлівський Гранітний Кар’єр», мігматит), Пятніцкий Богдан (КП «Буртинський Завод Вогнетривів», каолін первинний), ООО «ЛЕДА» (СП «Северянський Гранітний Кар’єр», граніт), Єльцов Олександр (ТОВ «Компанія «Геопошук ЛТД», вуглеводні).

 

Хто не потрапив до переліку

До таблиці не потрапили чотири власники спецдозволів, які на думку Міністерства юстиції контролюються російським олігархом Олегом Дерипаскою, наближеним до Володимира Путіна:

  • ТОВ «Глухівський карʼєр кварцитів» (ГКК)
  • ПрАТ «Жежелівський карʼєр»
  • ПрАТ «Хустський карʼєр»
  • ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»

Коли цей матеріал вже готувався до публікації, заступниця Міністра юстиції Ірина Мудра повідомила, що Міністерство юстиції подало позов про стягнення активів Дерипаски в дохід держави Україна в санкційному порядку. 

Журналісти неодноразово писали, що продукція ГКК постачалася до РФ і могла бути використана у воєнно-промисловому комплексі, компанії закидали незаконне видобування корисних копалин, арештовували. Зрештою, у квітні і травні 2022 року суди розпорядилися передати корпоративні права і майно Глухівського карʼєру кварцитів до Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА). За результатами конкурсу, управителем цих активів стало ПрАТ «Бластко» українського бізнесмена Олександра Ярославського (нечужого для Олега Дерипаски).

Про контроль над згаданими компаніями з боку резидента РФ нам повідомляли також в Офісі генерального прокурора в грудні минулого року у відповідь на запит. Хоча в ЄДР, YouControl і Публічному аудиті надрокористування відсутні відомості про Олега Дерипаску як їх кінцевого власника.

До таблиці також не увійшли компанії, звʼязок яких з РФ згадується у Публічному аудиті надрокористування, але інформація про російське громадянство власників відсутня в ЄДР станом на січень-2023 і в YouControl станом на лютий-2022:

  • ТОВ «Прогрес» (спецдозвіл на лабрадорит; росіянин Павлов Олександр вийшов з компанії в грудні 2021 р. на користь українця Василинича Сергія).
  • ВАТ «ШОСТКИНСЬКИЙ ЗАВОД ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ» (спецдозвіл на підземні води; в YouControl російський слід у записі про власника Вашуркіна Михайла датований жовтнем 2020 р.)

Окремого матеріалу заслуговує й Інститут ядерних досліджень Російської академії наук, який станом на жовтень 2021 р. володів дійсним спецдозволом на родовище Артемівське, без корисної копалини (використання відпрацьованих виробок для наукових досліджень).

 

Паспорт є чи нема?

І наостанок, ще один кейс про «російський слід» в українських надрах. У червні минулого року СБУ і Офіс генерального прокурора гучно відзвітували про блокування активів російського олігарха. Ним виявився Ігор Наумець. Як громадянин України він є власником низки компаній групи UNIGRAN – потужного гравця українського щебеневого ринку. Блокування протривало три місяці. В серпні-вересні арешти було знято, і Наумець продав одну з компаній (ми згадували про неї в матеріалі Нові піски Київщини на паузі).

Привертає увагу також наступна деталь. В перших судових рішеннях про Наумця писали виключно як про громадянина України. А вже за кілька місяців «ОСОБА_1» (так у реєстрі судових рішень знеособлюють учасників справи) отримала характеристику «громадянин Російської федерації (має також українське громадянство)». При чому деякі ухвали з таким формулюванням в Єдиному державному реєстрі судових рішень чомусь закрили для перегляду пересічними громадянами.

Як і на що впливає громадянство власника компанії-надрокористувача, з точки зору слідства? Як взагалі доводиться наявність громадянства РФ? Чому засновника UNIGRAN спочатку називали громадянином України, а потім – громадянином РФ, який має українське громадянство? Що стало підставою для такої зміни? І зрештою, чому важливі ухвали у цій справі було утаємничено? На ці запитання в ОГП вирішили не відповідати.

Якщо Вам є що додати до прочитаного, і Ви готові поділитися з NADRA.INFO достовірною інформацією про інтереси росіян в українських надрах – чекаємо на Ваші листи і повідомлення (контактна інформація за посиланням).




Аналитика

Теги